У 1983 році директором заводу став Валеріан Іванович Астахов – начальник цеху “Ждановтяжмаша”. Тоді завод вперше прийняв участь у Всесоюзній виставці досягнень народного хазяйства.
Вперше в СРСР на заводі освоїли технологію виробництва чавуну у електродугових сталеплавильних печах ємністю 50 та 100 тонн. У ці роки ЕМСС став основним постачальником кованих заготівель для харківського “Турбоатома” та волгодонського “Атоммаша”. З краматорських заготівель ці заводи виробляли турбіни для теплових та атомних електростанцій.

У листопаді 1984 року вперше в СРСР були виготовлені суцільно литі верхня та нижня половини зовнішнього корпусу турбіни потужністю один мільйон кіловат, вагою 63 тонни та довжиною 6 метрів. Нова технологія економила кошти та підвищувала надійність деталі.

У 1985 році директором заводу став Анатолій Серафімович Плахотний – на момент призначення головний інженер “Енергомашспецсталь”.
Завод продовжує активний розвиток та впровадження нових технологій. Було освоєно нове обладнання. У електросталеплавильному цеху була введена автоматизована інформаційна система, яка надає інформацію про хімічний склад виплавлюваної сталі, надає дані про техпроцеси у печі.

У рамках поширення номенклатури продукції, що випускається у КПЦ, з великогабаритного злитку була виготовлена поковка еліпсоїда для корпусу атомного реактора. Заводські спеціалісти сумісно із спеціалістами з Московського ЦНДІТМашу почали опрацювання питання виготовлення злитку 400т.

Завод переходить на поставку виробів з механічною обробкою, перші такі вироби відправлені до Франції. Це стало знаковою подією для виходу ЕМСС на зовнішні ринки, надалі починаються поставки виробів на експорт до Франції, Швеції, Китаю.